Кількість днів у році з температурою повітря нижче 0 градусів у середній смузі Росії становить від 70 до 240, а в районах крайньої Півночі до 300. У північних районах країни і на значній частині території Сибіру і Далекого Сходу середньомісячна температура січня коливається в межах від -20 до -40 градусів, а іноді знижується до 0-50. Тривалість періоду зі сніговим покривом в середньому по Росії становить 150 днів.

Таким чином, водіння автомобіля з навчальними цілями в основному відбувається в період, найменш сприятливий для експлуатації автомобілів. Це пред’являє особливі вимоги до майстра водіння автомобілів і водійським складом.

«Знижена температура зазвичай погіршує роботу двигуна, агрегатів і механізмів».

Взимку збільшується в’язкість палива і масел, може змащення агрегатів, знижується працездатність акумуляторних батарей, погіршується еластичність шин. При низьких температурах збільшується небезпека руйнування деталей із пластмас і гуми, порушується робота системи живлення в результаті утворення крижаних пробок у трубопроводах і особливо ускладнюється пуск двигуна.

«Для нормального пуску двигуна необхідно мати температуру стінок циліндрів двигуна не менше 35-40 градусів, пальна суміш повинна бути збагачена».

При пуску двигуна та його прогрівання різко підвищується знос всіх спряжених деталей, особливо поршневої групи, внаслідок поганої прокачуваність загустів масла і змиву його зі стінок циліндрів збагаченої сумішшю конденсується палива.

Зимовий період експлуатації транспорту пред’являє особливі вимоги до водійського складу. Успішна експлуатація навчальних автомобілів в зимовий час багато в чому залежить від їх підготовки.

При підготовці автомобілів до зимової експлуатації проводять чергове технічне обслуговування в повному обсязі. Крім того, виконують ряд додаткових робіт:

1) Знімають з автомобіля прилади харчування, паливний насос, карбюратор, фільтри, трубопроводи. Очищають і промивають бензинові баки, трубопроводи, фільтри та регулюють карбюратор на зимовий режим роботи.

2) Встановлюють акумуляторні батареї в дерев’яні ящики і утеплюють їх повстяними чохлами. В акумуляторні батареї заливають електроліт підвищеної щільності, встановленої для даного району.

3) Перевіряють справність термостата, промивають систему охолодження двигуна і при необхідності, заповнюють її низкозамерзающей рідиною. При температурі навколишнього повітря -5 і нижче користуються утеплительным чохлом, який має клапан, який дозволяє регулювати температуру води в двигуні. Рекомендується утеплювати шланги радіаторів та водяний насос.

4) Проводять заміну літніх масел зимовими в двигуні, в силовій передачі і в картері керма.

5) Промивають гальмівні циліндри і магістралі етиловим спиртом і заправляють гальмівною рідиною.

6) При дуже низьких температурах навколишнього повітря утеплюють гальмівну систему, кабіну автомобіля, зовнішні мастилопроводи й масляні фільтри системи змащення, масляний картер двигуна.

7) Чохли виготовляють з брезенту з набиванням вовняної вати або повсті. Брезент бажано фарбувати вологовідштовхувальним фарбою. Для зливу конденсату в чохлах роблять отвори.

8) Ретельно підготовлюють засоби підвищення прохідності і самовитаскування автомобіля. Основними з них є ланцюги протиковзання браслетного типу, буксирний трос, лопата, сокира, ящик з піском, якір-самовытаскиватель. Крім того, при організації руху автомобілів у складі колони кожен з них повинен бути оснащений пилкою, жорстким буксиром і колейным мостом.

9) Для надійного пуску двигуна взимку необхідно його попередньо прогріти. Існують різні способи підігріву. Найбільш простим і поширеним є протоку системи охолодження гарячою водою. Зливні краники при цьому повинні бути відкриті. Протоку потрібно продовжувати до тих пір, поки температура блоку двигуна не підвищиться до 40-50 градусів. Після чого в картер двигуна заливають масло, нагріте до температури 70-80 градусів. Після чого закривають зливні краники і щільно вкривають радіатор і двигун капотом на 5-6 хвилин. Після закінчення цього часу зливають ? об’єму заправленої води, знову доливають в радіатор гарячу воду до норми і пускають двигун в звичайному порядку. Якщо злив води з відкритих отворів краників раптом припиниться, потрібно вжити заходів для відігрівання замерзлих місць: обкласти холодні частини клоччям або ганчір’ям і безперервно їх поливати гарячою водою до відтавання.

10) Не рекомендується пускати холодний двигун за допомогою буксира, а також неприпустимо застосування відкритого полум’я паяльних ламп, факелів та багать.

Наявність у автопарку автошколи стаціонарної водомаслогрейки достатньої ємності може надійно забезпечити безперебійну роботу навчальних автомобілів незалежно від температурних і погодних умов.{jcomments on}

2

НАПИСАТИ ВІДПОВІДЬ

Please enter your comment!
Please enter your name here