Для проектування ремонтних підприємств знадобитися використовувати знання в області технології машинобудування, взаємозамінності, стандартизації, метрології та технічних вимірювань.
Особливу увагу необхідно приділяти комплексної механізації і автоматизації виробничих процесів.
1. Визначаємо трудомісткість річної виробничої програми цеху (дільниці, відділення) ремонтного підприємства.
Для початку треба визначитися з трудомісткістю капітального ремонту кожної машини. Трудомісткість ремонту машин визначається з урахуванням коефіцієнта приведення до еталонної машині, трудомісткість ремонту вказується керівником.
Для машин, які мають навісне або причіпне обладнання, трудомісткість капітального ремонту необхідно встановити окремо для базової машини і навісного або причіпного обладнання, а потім все це підсумовується.
2. Визначаємо річний обсяг робіт у наведених умовних одиницях ремонту.
Кількість наведених умовних одиниць ремонту розраховується за формулою:
3. Режим робіт і фонди часу.
Режим робіт ремонтного підприємства характеризується кількістю робочих днів на рік, кількістю робочих змін протягом доби, тривалість зміни в годинах.
Для більшості цехів ремонтного підприємства рекомендується двох змінний режим роботи, який дозволяє краще використовувати устаткування.
4. Розрахунок необхідної кількості обладнання в цеху.
Необхідна кількість устаткування слід визначати за формулою:
5. Розрахунок кількості працівників в цеху.
Кількість працівників цеху розраховується окремо по категоріях: виробничі робітники, допоміжні робітники, фахівці, службовці і молодший обслуговуючий персонал.
Кількість виробничих працівників слід розраховувати окремо по верстатникам і слюсарів.
Кількість верстатників визначається за формулою:
Кількість слюсарів розраховується за вище наведеною формулою з заміною та (трудомісткість слюсарних робіт).
Кількість додаткових працівників при збільшеному розрахунку рекомендується брати в розмірі 20-25% від кількості виробничих робітників (верстатників і слюсарів).
Кількість службовців встановлюється у розмірі 5% і молодшого обслуговуючого персоналу 2% від кількості виробничих та допоміжних працівників.
6. Розрахунок площі цеху
Під час наближених розрахунків виробничу площу визначають, виходячи з кількості устаткування, питомої площі, яка зайнята обладнанням, внутрішніх цехових проїздів, проходів і робочих зон.
Площа верстатного ділянки цеху визначається за формулою:
Площа слюсарного ділянки цеху визначається за формулою:
До=6 м – питома площа, яка необхідна на одного співробітника.
Загальна площа цеху дорівнює:
Де n=3-3,5 – коефіцієнт, який враховує внутрішні цехові проходи, проїзди, робочі зони.
В кінці площа цеху слід перевірити графічно з урахуванням норм технологічного проектування (величини прольоту колон, кроку колон) з можливим збільшенням до 20%.
Розміщення устаткування в цеху, що проектується, повинна відповідати послідовності операцій технологічного процесу (можливе розміщення обладнання згідно з груповим принципом).
Планування цеху повинно бути виконано на форматі А1 міліметрівки.{jcomments on}
2
