Шпиндельні оправки. При використанні оправки, показаної на рис. 68, оброблювана деталь закріплюється на разжимной частині корпусу 1 оправки. Ця частина оправки має три надрізу; розжим її здійснюється під дією конічної частини болта 2, ввертываемого за допомогою ключа в корпус 1 оправки. Конічний хвіст корпусу оправки входить в конічне гніздо шпинделя верстата. Такі оправки часто робляться також з застосуванням гідропласту. Оправки для закріплення за різьбовий отвір. У найпростішому випадку для закріплення деталі за різьбовий отвір використовується оправлення (а), на різьбову частину якої навертається оброблювана деталь. За гладку частину оправлення закріплюється в трьох кулачковом саме центрирующем патроні. Недолік такого способу закріплення деталей — труднощі при їх знятті після обробки. Невелика і точність центрування.

 

 

Оправки для закріплення деталей за різьбовий отвір.

 

2

попередня статтяУщільнення для герметизації
наступна статтяПристрій сучасного автомобіля