Захисник особи, засудженої за порушення правил безпеки дорожнього руху (ч.1 ст. 286 кк україни), звернувся до касаційного кримінального суду у складі верховного суду з касаційною скаргою, в якій просив скасувати додаткове покарання, призначене особі, у вигляді позбавлення права керувати транспортними засобами.

Як повідомляє видання “я і закон”, ккс вс залишив касаційну скаргу без задоволення, зазначивши, зокрема, наступне.

Згідно з матеріалами кримінального провадження, апеляційний суд скасував вирок суду першої інстанції щодо особи в частині звільнення його від відбування додаткового покарання і прийняв у цій частині новий вирок. При призначенні покарання суд апеляційної інстанції правильно застосував положення кримінального закону, в тому числі і в частині призначення додаткового покарання. Зокрема, санкцією ч. 1 ст. 286 кк україни (у редакції закону україни від 24 вересня 2008 року № 586-vi) було передбачено кумулятивну санкцію, яка передбачає наявність як основного, так і додаткового виду покарання.отже, суд, вибираючи засудженому покарання, в межах своїх дискреційних повноважень мав підстави для призначення засудженому додаткового покарання у вигляді позбавлення права керувати транспортними засобами.

Положення ст.55 кк україни не містили колізій з положеннями ч. 1 ст. 286 кк (у редакції закону україни від 24 вересня 2008 року № 586-vi). Тому немає підстав говорити про те, що положення загальної частини кк україни іншим чином регулюють ті ж питання, ніж положення особливої частини кк україни. Позбавлення права керувати транспортними засобами є різновидом позбавлення права займатися певною діяльністю. До того ж цей вид покарання може бути призначений в якості додаткового покарання і у випадках, коли він не передбачений в санкції статті (санкції частини статті) особливої частини кк україни (ч.2 ст. 55 кк україни).

Ккс вс також відхилив аргументи касаційної скарги про те, що призначення такого додаткового покарання, як позбавлення права керувати транспортними засобами, є обмеженням права засудженого на роботу.

Згідно ч.1 ст. 50 кк україни покарання є міра державного примусу, яка застосовується від імені держави за вироком суду до особи, визнаної винною у вчиненні кримінального правопорушення, і полягає в передбаченому законом обмеженні прав і свобод засудженого. До особи застосовано передбачене ч. 1 ст. 286 кк україни покарання на підставі вироку суду, оскільки його визнано винним у скоєнні цього кримінального злочину. Будь-який вид покарання, передбачений кк україни, призводить до звуження прав засудженого. Однак таке звуження прав обумовлено правовою природою покарання, яке, крім іншого, є мірою кримінального примусу, застосовуваної від імені держави до особи, яка вчинила кримінально каране діяння.

Також ккс вс вважає необгрунтованими доводи сторони захисту про нез’ясуванні думок потерпілої про необхідність призначення додаткового покарання засудженому. Вибір виду і розміру покарання відноситься до дискреційних повноважень суду. Крім цього, потерпіла має право самостійно оскаржити судові рішення відповідно до положень кримінального процесуального закону.

попередня статтяФормула глибини різання
наступна статтяБлог ім. Kadet73 → довгий шлях на ктм 1190. День 4. Лешуконье